- населити
- —————————————————————————————насели́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
населити — НАСЕЛ|ИТИ (3*), Ю, ИТЬ гл. Населить, заселить: А иже прп҃дбьныи оц҃ь нашь ѳеѡдосии... иже населивъ мѣсто множьствъмь чьрьноризьць. иже пѹсто сѹще манастырь славьнъ сътвори. ЖФП XII, 49а; и нача ставити городы по Деснѣ... и поча нарубати мужѣ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
населити — див. населяти … Український тлумачний словник
населений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до населити. 2) у знач. прикм. У якому живуть люди. Населений пункт … Український тлумачний словник
населення — я, с. 1) Дія за знач. населити, населяти. 2) Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій небудь країні, області і т. ін. || Люди, які проживають в якомусь одному місці. 3) Людська популяція, яка відновлюється у процесі зміни поколінь… … Український тлумачний словник
заселяти — заселювати, заселити (займати незаселене місце для проживання людей), населяти, населити, колонізувати … Словник синонімів української мови